Троянда в історії

Вже 5000 років тому в Китаї вирощували кущі троянд і використовували її плоди. В Азії троянда довгий час була відома як лікарська рослина.

Шипшина і троянда прийшли з Близького Сходу. Вони мали властивість зберігати ґрунт сухим і теплим. Троянда квітнула в садах Вавилона, де її називали «варида», що означає «червоний». У Древній Персії поети не втомлювалися оспівувати її. За перськими сказаннями, вона була подарунком самого Аллаха. З'явилися до нього одного разу всі квіти із проханням призначити їм нового володаря замість сонного лотоса - той хоча й був красивим, але часто забував про свої обов'язки. Аллах почув їхнє прохання й призначив правителькою білу троянду з її гострими колючками. Соловей, побачивши нову царицю квітів, був зачарований її красою й у захваті пригорнув троянду до своїх грудей. Але гострі колючки встромилися йому в серце, і червона кров, бризкнувши із грудей нещасного, зросила ніжні пелюстки чудової квітки. Дотепер зовнішні пелюстки багатьох троянд зберігають свій рожевий відтінок.

Нею прикрашав свій палац цар Мінос, у Трої трояндовою олією натирали тіла знатних небіжчиків. На монетах Родосу була зображена троянда. Грецька легенда розповідає, що богині створили її, щоб оспівати любов. Роза – латинське слово, а її грецька назва - «родон».

Під час святкувань римляни купалися в рожевій воді, трояндами прикрашалися столи і ароматизувалися вина й десерти. Згідно з літописами, Клеопатра зустріла Марка Антонія на килимі з троянд завтовшки 30-60 сантиметрів. Потураючи примхам імператора Нерона, плантаціями троянд замінювали багато злакових полів, що спровокувало брак зерна.

Майже невідома в Англії до XІ ст., троянда з'явилася при дворі англійських королів незадовго до початку кривавої війни між йоркським і ланкастерським будинками. Троянда так зачарувала своєю красою претендентів на престол, що обидва помістили її у свій герб: перший обрав собі білу, а другий - червону. Тому запекла міжусобна боротьба Генріха VІ Ланкастера з Едуардом Йоркським за англійський престол, що тривала, як відомо, більше 30 років, зветься Війною червоної й білої троянди. На згадку про ці війни англійські садівники вивели особливий сорт троянди, що одержала назву ланкастер-йоркська: на одному кущі ця троянда давала й білі, і червоні квіти.

Християни додали троянді містичного смислу, присвятивши її Діві Марії. Вітражі соборів набули форм троянди. У раю вона втратила свої шпильки. У Болгарії троянди вирощують для фітотерапії і парфумерії.

Інший різновид троянди – гігантська троянда - росте в Бірмі. Ця повзуча рослина може досягати 15 метрів заввишки. Квіти її жовті. У Кашмірі за часів династії Моголів створювалися чудові розарії. Правителя, що повертається після походу, вітали, кидаючи в річку пелюстки троянд.

Японська троянда має шорстке листя, багато шпильок і квіти рожевого, білого або пурпурного кольору. Вона дуже міцна і часто висаджується уздовж автострад, як огорожа.

Символіка кольору: біла троянда – символ чистоти, червона – любовної пристрасті. Рожева троянда символізує красу любові. Жовті троянди асоціюються з ревнощами і невірністю. Згідно з легендою, пророк Мухаммед одного разу запідозрив свою дружину Айшу в невірності. За порадою архангела Гавриїла, він подарував їй червоні троянди і попросив кинути їх у річку. Вони стали жовтими на знак її зради.